Всеукраїнський день бібліотек

Щороку 30 вересня відзначається Всеукраїнський день бібліотек (згідно з Указом Президента України від 14 травня 1998 № 471/98).
Це професійне свято тих, хто допомагає нам віднайти потрібний шлях до джерела споконвічної мудрості, – бібліотекарів.
Сучасні книгозбірні – це інформаційні, культурні, освітні заклади, які роблять значний внесок у виховання й навчання дітей та молоді. Бібліотека допомагає навчатися, шукати і знаходити.
До бібліотеки, як і колись, йдуть читачі. Звертаються і за допомогою, і за порадою, і просто бажають відпочити із книгою в руках «у тихому місці для читання». Адже саме тут кожен може віднайти душевний спокій, моральне оновлення і можливість оволодіти тим коштовним ключем, що відкриває таємничі двері величезної скарбниці знань.
Цього дня не лише у бібліотеках, а й в усіх школах, професійно-технічних та вищих навчальних закладах відбуваються різноманітні заходи – виставки, презентації, прес-конференції, флешмоби, читання книг уголос, конкурси дитячого малюнку та літературні марафони.

Шановні працівники бібліотек, володарі книжок та покровителі картотек!
Щиро вітаємо вас із професійний святом

Бажаємо завжди бути бадьорими, усміхненими, оптимістичними! І нехай вас оминають будь-які життєві негаразди!

Міжнародний день людей похилого віку

1 жовтня в усьому світі щорічно відзначається Міжнародний день людей похилого віку, а в нашій державі – ще й День ветерана.

Цей день – свідчення глибокої поваги і цивілізованого ставлення українського суспільства до найстарших представників громади, які закладали матеріальну й духовну базу незалежної держави.

Мета Дня – популяризувати необхідність створення належних умов життя, а також розвивати систему соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян, людей літнього та похилого віку, для яких позаду залишився період продуктивної праці.

В основі ціннісних ідей цього дня, з одного боку, нагадати всім людям про необхідність поваги і турботи до осіб старшого віку, подякувати їм за їхній внесок у розвиток і родин, і спільнот, і людського капіталу, і економіки; з іншого боку, утверджувати технології соціального розвитку людей похилого віку, їхньої соціалізації з навколишнім світом, який постійно змінюється та потребує щодо вирішення соціальних питань постійної компетентної або пріоритетної уваги урядів та місцевих громад.

До старшого покоління сьогодні належить кожний п’ятий (за класифікацією ВОЗ: 60-74 – люди похилого віку; 75-89 – старі; 90 років і більше – довгожителі).

За міжнародною статистикою, нині вік кожного десятого жителя Землі становить 60 і більше років. В Україні тих, кому за 60, – 22 %.

Вшановуючи цей День, ми щиро бажаємо вам, дорогі ветерани, миру, добра, міцного здоров’я, уваги від рідних і віри в краще життя!

Ваша праця, ставлення до людей та духовних цінностей – це приклад для наслідування сучасному поколінню. Нехай ваші вчинки й поради надихають всіх нас на нові звершення на шляху розбудови нової держави і допомагають у створенні умов для гідного життя усіх громадян.

Сумісництво: оплата праці вчителів, які працюють у декількох школах

У зв’язку зі створенням опорних шкіл та їх філій відділи освіти приймають на роботу вчителів, які не мають повного навчального навантаження, в іншу школу за сумісництвом. Чи правильні  такі дії?

Як має здійснюватися оплати праці вчителів, які працюють у двох і більше школах, зокрема й під час канікул учнів?

Консультує Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки

Умови роботи за сумісництвом врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» та спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій». Відповідно до постанови Уряду № 245 робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації у вільний від основної роботи час.

Згідно з п.11 додатку до Положення про умови роботи за сумісництвом не вважається сумісництвом інша робота, яка виконується в тому разі, коли на основній роботі працівник працює неповний робочий день і відповідно до цього отримує неповний оклад (ставку), якщо оплата його праці по основній та іншій роботі не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем роботи.

Тому робота вчителя в іншій школі (або декількох) у обсязі, що складає разом з основним місцем роботи повну ставку, не вважається сумісництвом.

Однак щодо оплати праці вчителів, то тут той факт, що вони працюють у декількох школах, зокрема й за сумісництвом, не впливає на порядок визначення заробітної плати.

Оплата праці педагогічних працівників провадиться відповідно до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 р. № 102, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.05.1993 за № 56.

Згідно з п.68 Інструкції № 102 місячна заробітна плата педагогічних працівників установ освіти визначається шляхом множення ставки заробітної плати на їх фактичне навантаження на тиждень і ділення цього добутку на встановлену норму годин на тиждень. Встановлена при тарифікації заробітна плата виплачується щомісячно незалежно від кількості тижнів і робочих днів у різні місяці року.

Пунктом 73 Інструкції встановлено, що погодинна оплата педагогічних працівників допускається лише при оплаті за години заміщення тимчасово відсутніх по хворобі або з інших причин вчителів, яке тривало не більше двох місяців, а також при оплаті працівників підприємств, організацій та установ, які залучаються для педагогічної роботи. Якщо заміщення тривало понад два місяці, то оплата праці педагогічного працівника провадиться з першого дня заміщення за всі години фактичного педагогічного навантаження в порядку, передбаченому п.68 цієї Інструкції, тобто за тарифікацією.

Форма Тарифікаційного списку вчителів та інших працівників школи затверджена у додатку 1 до Інструкції № 102.

В листі Міністерства освіти і науки України від 18.02.2015 № 1/11-2072 викладено позицію, яка відносно вчителів та інших педагогічних працівників не відповідає вимогам пункту 73 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти. Та обставина, що пунктом 5 Положення про умови роботи за сумісництвом передбачено, що оплата праці сумісників здійснюється за фактично виконану роботу, не є підставою вважати, що затверджений при тарифікації обсяг навчального навантаження може бути вчителем фактично не виконаним.

Тому при оплаті праці вчителів необхідно керуватися Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти України № 102, відповідно до п. 68  якої оплата праці вчителів та інших педагогічних працівників, які працюють у двох і більше загальноосвітніх чи інших навчальних закладах, здійснюється виключно за тарифікацією, що відбувається у кожному з них з затвердженням відповідному вчителеві обсягу тижневого навантаження та інших виконуваних ним видів педагогічної роботи.

Стосовно оплати праці педагогічних працівників у канікулярний період, то п.71 Інструкції № 102 встановлено, що за час роботи в період канікул оплата праці педагогічних працівників та осіб з числа керівного, адміністративно-господарського та навчально-допоміжного персоналу, яким дозволяється вести викладацьку роботу або заняття з гуртківцями в тій же установі, провадиться з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, що передувала початку канікул.

Особам, які зараховані на роботу на посади педагогічних працівників під час літніх канікул учнів, заробітна плата за період до початку навчального року виплачується з розрахунку ставки заробітної плати, встановленої у відповідності з їх освітою, категорією та розрядом або посадового окладу залежно від кількості учнів станом на 1 вересня попереднього навчального року.

Пунктом 25 Типових правил внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.12.1993 р. № 455, передбачено, що під час канікул, які не збігаються з черговою відпусткою, керівник закладу освіти залучає педагогічних працівників до педагогічної та організаційної роботи в межах часу, що не перевищує їх навчального навантаження до початку канікул.

Розраховано норми тривалості робочого часу на 2017 рік

Мінсоцполітики на своєму веб-сайті розмістило Розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік. Так, у інформації вказано, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті. При встановленні меншої норми тривалості робочого часу слід мати на увазі, що оплата праці в цьому випадку має провадитись за повною тарифною ставкою, повним окладом.

Відповідно до частини першої статті 51 КЗпП України скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

1) для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;

2) для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, – не більш як 36 годин на тиждень.

Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163.

Крім того, законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда.

Згідно зі статтею 69 Господарського кодексу України підприємство самостійно встановлює для своїх працівників скорочений робочий день та інші пільги.

При розрахунку балансу робочого часу слід мати на увазі, що згідно зі статтею 53 КЗпП України напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП України) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 КЗпП України, скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні, а напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

Відповідно до статті 73 КЗпП України у 2017 році на підприємствах, в установах, організаціяхробота не проводиться у такі святкові і неробочі дні:

·1 січня – Новий рік;

·7 січня – Різдво Христове;

·8 березня – Міжнародний жіночий день;

·16 квітня – Пасха (Великдень);

·1 і 2 травня – День міжнародної солідарності трудящих;

·9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);

·4 червня – Трійця;

·28 червня – День Конституції України;

·24 серпня – День незалежності України;

·14 жовтня – День захисника України.

Згідно з частиною третьою статті 67 КЗпП України у випадку, коли святковий або неробочий день (ст. 73 КЗпП України) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тому за графіком п’ятиденного робочого тижня з вихідними днями у суботу та неділю у 2017 році вихідний день у неділю 1 січня має бути перенесений на понеділок 2 січня, вихідний день у суботу 7 січня – на понеділок 9 січня, вихідний день у неділю 16 квітня – на понеділок 17 квітня, вихідний день у неділю 4 червня – на понеділок 5 червня, вихідний день у суботу 14 жовтня – на понеділок 16 жовтня.

Як правило, з метою створення сприятливих умов для святкування, а також раціонального використання робочого часу, розпорядженнями Кабінету Міністрів України рекомендується переносити робочі дні для працівників, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями у суботу та неділю.

У зв’язку з тим, що зазначене розпорядження має рекомендаційний характер, рішення про перенесення робочих днів приймається роботодавцем самостійно шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документу.

Прийняте роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства, установи, організації та норму тривалості робочого часу у місяцях, в яких запроваджено перенесення робочих днів. Тому всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу мають здійснюватися по зміненому у зв’язку перенесенням робочих днів графіку роботи підприємства.

При цьому слід мати на увазі, що у разі перенесення робочого дня, який передує святковому чи неробочому дню, на інший вихідний день, для збереження балансу робочого часу за рік тривалість роботи у цей перенесений робочий день, має відповідати тривалості передсвяткового робочого дня, як це передбачено статтею 53 КЗпП України.

Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень установлений на підприємстві (п’ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлені вихідні дні, а тому на підприємствах, в установах і організаціях норма тривалості робочого часу на рік визначається самостійно з дотриманням вимог статей 50-53, 67 і 73 КЗпП України.

Наводимо приклад розрахунку норми тривалості робочого часу на 2017 рік , розрахованої за календарем п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день впродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів.

За зазначених умов, залежно від тривалості робочого тижня, норма робочого часу на 2017 рік становитиме: 

► при 40-годинному робочому тижні – 1986,0 години;

►при 39-годинному робочому тижні – 1942,2 години;

►при 38,5-годинному робочому тижні – 1917,3 години;

►при 36-годинному робочому тижні – 1792,8 години;

►при 33-годинному робочому тижні – 1643,4 години;

►при 30-годинному робочому тижні – 1494 години;

►при 25-годинному робочому тижні – 1245 годин;

►при 24-годинному робочому тижні – 1195,2 години;

►при 20-годинному робочому тижні – 996 годин;

►при 18-годинному робочому тижні – 896,4 години.

За матеріалами сайту Мінсоцполітики

Жінка у відпустці по догляду за дитиною має право на отримання лікарняного у випадку хвороби дитини

Статтею 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного із зазначених цією статтею випадків зокрема, догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною.

Пунктами 5,6 статті 22 зазначено:

– допомога по тимчасовій непрацездатності в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання в порядку та розмірах, встановлених цим Законом;

– допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, по догляду за хворим членом сім'ї та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням або творчій відпустці.

Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджену наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 року № 455, передбачено у яких випадках видається листок непрацездатності якщо дитина захворіла.

Коли під час перебування жінки у відпустці по догляду за дитиною до 3 років дитина захворіла, лікарі не мають підстав для видачі листка непрацездатності.

Пунктом 3.11. Інструкції зазначено,що якщо мати або інша працююча особа, яка доглядає за хворою дитиною, перебуває у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці у зв'язку з навчанням або творчій відпустці, у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відпустці без збереження заробітної плати, то листок непрацездатності видається з дня, коли мати або інша працююча особа, яка здійснює догляд за хворою дитиною, повинна стати до роботи.

Під час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку жінка має право, згідно з частиною восьмою статті 179 КЗпП України працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Жінка, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та використала право працювати на умовах неповного робочого дні (тижня), має право на оплату листка непрацездатності якщо вона захворіла на загальних підставах.

За виконання роботи вона отримує заробітну плату і як застрахована особа сплачує єдиний внесок, оскільки під час відпустки знаходиться в трудових відносинах з роботодавцем та має право на отримання допомоги з тимчасової втрати працездатності.

День миру!

«За миру в усьому світі!» – фраза, яка сьогодні для українців набула нового значення. Особливого...  Ще пару років тому для нас мир – це була повсякденна реальність. А сьогодні ж усі люди України виборюють мир та незалежність – хто на сході країни – у окопах та зонах зіткнення –, а хто розвиваючи країну, навчаючи її дітей, лікуючи…   

У сучасному світі мир – це найбільша цінність та казкова мрія. Адже  нестабільність, страх та насилля – не просто лякають та знищують, а й не дають можливості розвиватися країнам, державам, народам…

Саме тому  існує цей день – Міжнародний день миру (International Day of Peace).Міжнародний день миру відзначають у всьому світі із 1982 року за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН як день всесвітньої відмови від насильства і вогню.

До 2001 року цей день відзначали кожен третій вівторок вересня, у день відкриття чергової сесії ООН. Проте в резолюції від 7 вересня 2001 року Генеральна Асамблея ООН прийняла постанову, за якою з 2002 року святкування «Міжнародного дня миру» має проходити кожен рік в одну і ту ж дату – 21 вересня.

У цей день ООН закликає всі країни зупинити військові дії і хоча б на 24 години припинити проливати кров. Тільки мирні переговори та вирішення наявних проблем шляхом діалогу і компромісних рішень можуть дати дійсно відчутні результати і користь для всього людства.

У 2016 році темою відзначення Міжнародного дня миру є  «Цілі сталого розвитку: складові елементи світу».

17 Цілей сталого розвитку були одноголосно прийняті 193 державами – членами Організації Об'єднаних Націй на історичному саміті глав держав, що пройшов у Нью-Йорку у вересні 2015 року.

Новий порядок денний на період до 2030 року закликає держави приступити до впровадження заходів, спрямованих на досягнення цілей протягом наступних 15 років. Адже Цілі сталого розвитку – неодмінна умова досягнення миру, оскільки розвиток і мир є взаємозалежними і взаємодоповнюючими областями.

ООН використовує святкування Дня миру для привернення уваги до своєї різносторонньої роботи на підтримку миру і для того, щоб спонукати окремих людей, групи й громади усієї планети до осмислення проблем миру та обміну інформацією, а також практичним досвідом діяльності щодо його досягнення.

Заходи ООН традиційно починаються з церемонії біля Дзвону миру. Церемонія починається із звернення Генерального секретаря ООН, після якого він ударяє в дзвін. Потім, після хвилини мовчання, із зверненням виступає голова Ради безпеки ООН.

В Україні День миру встановлений Указом Президента в 2002 році і відзначається щорічно також 21 вересня – в Міжнародний день миру.

Бажаємо усім нам мирного неба, оскільки воно відкриває перед людством перспективи,

не зводячи їх до боротьби за виживання!

Бажаємо нових відкриттів, які зупинять біди, хвороби і катаклізми! Бажаємо творити добро у кожній сфері діяльності, адже це наша країна, наша земля – нам з вами тут жити!

Співчуття з приводу тяжкої втрати

           

       Сьогодні тяжкий день!

  Невблаганна смерть забрала із життя талановиту, мудру, справедливу, добру вчительку-колегу Кухаренко Лідію Олександрівну.

       Лідія Олександрівна віддала Веселівській школі майже все життя. Кожного дня стежина від рідного дому вела її до шкільного порогу, до галасливої дітвори, яка бігла назустріч улюбленій вчительці, даруючи їй квіти. Вони безмежно любили її, а вона відповідала їмтеплом свого серця.

      

           Ми, педагоги, пам'ятаємо прекрасні класні години, свята, поради, уроки цієї вчительки з великої літери.

     Вона завжди світилася ніжністю, добротою, людяністю, виконувала свої обов'язки сумлінно, творчо, з вогником.

         Ваш талант вчителя, трудолюбивість у роботі назавжди залишається в пам'яті вдячних учнів, вчителів, батьків.

            Доземний уклін Вам, царство небесне і земля лебединим пухом.

З глибоким сумом, педагогічний, учнівський колективи та батьки.

Зарахування виборної діяльності до педстажу для надбавки за вислугу років

Порядок виплати надбавки за вислугу років педагогічним і науково-педагогічним працівникам затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту».

Згідно з п. 2 Порядку до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років педагогічних та науково-педагогічних працівників  зараховується час роботи на посадах, передбачених переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963, а також інші, передбачені цим пунктом, види діяльності та служби.

У ряді законодавчих актів передбачено зарахування до стажу роботи за спеціальністю, а отже й до стажу педагогічної роботи таких періодів виборної діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України» від 17.11.1992 № 2790-XII час роботи народного депутата у Верховній Раді України зараховується до стажу роботи (служби) за спеціальністю, стажу роботи, який дає право на встановлення процентних надбавок до заробітної плати та одержання одноразової винагороди за вислугу років (за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві), процентної надбавки за вислугу років, виплату винагороди за підсумками роботи.

Частиною 4 статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 № 93-IV встановлено, що час роботи депутата у місцевій раді на постійній основі зараховується до загального і безперервного стажу роботи (служби) депутата, а також стажу роботи (служби) за тією спеціальністю, за якою він працював до обрання на виборну посаду в раді. Частиною 2 цієї статті передбачено, що час, коли колишній депутат тимчасово не працював у зв'язку з неможливістю надання йому попередньої або рівноцінної роботи (посади) безпосередньо після закінчення строку його повноважень, зараховується, але не більше шести місяців, до страхового стажу і стажу роботи (служби) за спеціальністю, за якою депутат працював до обрання у місцеву раду, де він виконував свої обов'язки на постійній основі.

Законом України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 року № 586-XIV не передбачено норм щодо зарахування до спеціального стажу часу роботи у цих органах влади.

Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки

Оплата праці вчителів за викладання декількох предметів

Відповідно до п. 3.25 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 6.10.2010 № 930 «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників», в редакції згідно зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20.12.2011 р. № 1473 «Про затвердження Змін до Типового положення про атестацію педагогічних працівників», вчителі, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, атестуються з того предмета, який викладають за спеціальністю.

У цьому випадку присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження. Необхідною умовою при цьому є підвищення кваліфікації з предметів інваріантної складової змісту загальної середньої освіти.

Згідно з п. 5 наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20.12.2011 № 1473 він набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Наказ набув  чинності з 23.01.2012 року.

Міністерством освіти і науки України у листі від 26.01.2011 №1/9-44 наголошено, що органи управління освітою спільно з інститутами післядипломної педагогічної освіти повинні планувати курси підвищення кваліфікації вчителів, які викладають два і більше навчальних предметів, застосовуючи очно-дистанційні, дистанційні, варіативні та інші форми навчання, які б органічно взаємоузгоджувалися з процедурою атестації педагогічних працівників.

Згідно з п. 6.1 Типового положення про атестацію нарахування заробітної плати відповідно до присвоєної за результатами атестації кваліфікаційної категорії здійснюється з дня прийняття рішення атестаційною комісією.

Тож, вчителям, які підвищили кваліфікацію з предметів інваріантної складової змісту загальної середньої освіти, присвоєна атестаційною комісією кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження.

Щодо предметів варіативної складової, то Типовим положенням про атестацію не передбачено вимоги щодо обов’язковості проходження вчителями, які ведуть ці предмети, підвищення кваліфікації. У цьому випадку кваліфікаційна категорія поширюється на педагогічне навантаження варіативної складової, незалежно від підвищення кваліфікації.

Основні макроекономічні показники проекту бюджету на 2017 рік

рем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час позачергового засідання Уряду для розгляду проекту Закону про Державний бюджет у четвер представив основні макроекономічні показники бюджету на 2017 рік.

Так, Уряд передбачає збільшення бюджету України у 2017 році до майже 876 млрд грн, що більше показника 2016 року на 16,9%.

Крім того, Уряд прогнозує економічне зростання 3% ВВП. 

«Ми розраховуємо на пожвавлення економіки, – зазначив Володимир Гройсман. – Ми бачимо, що економіка нашої країни починає відновлюватися, і наше завдання зробити цей процес незворотнім і пришвидшити економічне зростання. Через економічне зростання зробити все для того, щоб кожен український громадянин відчув, що життя починає змінюватися у його доходах, його статках, і це є важливим пріоритетом».

Структура доходів залишається стандартною. Уряд не передбачає збільшення загальних доходів бюджету за рахунок збільшення ставок податків.

«Ми вважаємо, що нам не треба створювати умов тиску на бізнес, і тому ми не будемо підтримувати підвищення загальнонаціональних податків. Можливо розширювати базу, визначити позиції щодо рент, але що стосується загальнонаціональних податків, ми не підтримуємо питання щодо їх збільшення», – наголосив Голова Уряду.

Дефіцит бюджету на 2017 рік має не перевищувати 3%, і становить 77,5 млрд грн.

Уряд передбачає зростання соціальних стандартів. На 2017 рік Уряд закладає зростання у проекті бюджету на 10,1% - на 1 грудня 2017 року мінімальна зарплата та прожитковий мінімум становитиме 1762грн, порівняно з 1600 грн станом на 1 грудня 2016 року.

Прем’єр-міністр нагадав, що у 2016 році вдалося з 1 травня підвищити стандарти на 5%, а з 1 грудня Уряд збільшив ці показники на 10%.

«Це не є достатньо, але це той крок, який ми могли зробити, і він відповідав реаліям нашої економіки. Дуже важливо, щоб ми спиралися на реальне економічне зростання», – зазначив він.

При цьому Володимир Гройсман зауважив, що Уряд «з задоволенням зробить крок для того, щоб більше передати грошей людям», якщо бачитиме можливості для збільшення соціальних стандартів.

«Завдання нашого Уряду – забезпечити економічне зростання. Економічне зростання буде формувати ресурси, які ми можемо направляти на зростання соціальних стандартів і підвищення рівня життя людей, а також на модернізацію нашої країни. Настав час ефективного і професійного підходу до формування кошторису країни», – підкреслив Голова Уряду.

Він також зауважив, що Уряд працює над формуванням пропозицій щодо реформування системи пенсійного забезпечення та системи оплати праці в Україні, і найближчим часом їх презентує.

Говорячи про пріоритети, визначені Урядом у проекті бюджету на 2017 рік, Володимир Гройсман назвав зокрема сфери національної оборони і безпеки, реконструкції та будівництва доріг, збереження децентралізації, запровадження масштабної енергоефективності, підтримка аграрного сектору та освіти.

Оборона і безпека держави на 2017 рік. Загальний бюджет на цей напрямок у 2016 році – 114 млрд. У 2017 році бюджет планується збільшення видатків на 14,5 млрд грн до 129 млрд грн.

«Ми маємо більш інтенсивно підтримувати нашу оборону і безпеку, ми маємо більше акумулювати ресурсів, які дадуть нам можливість забезпечити ефективність в оборонній сфері і у сфері безпеки нашої країни», - зазначив Володимир Гройсман.

Розподіл призначень узгоджено на Раді національної безпеки і оборони, повідомив він. Так, видатки на грошове забезпечення військових зростають на 6,9 млрд грн.

«Українське військо має відбутися військом, яке добре забезпечене, яке добре утримується, яке володіє новітніми видами озброєнь. Тому наше завдання – інвестувати в нашу безпеку», – наголосив Прем’єр-міністр.

Дороги. Видатки бюджету заплановані у розмірі 14,2 млрд грн від надходжень акцизного збору в Дорожній фонд, який буде створено як інструмент ефективного управління дорожнім господарством країни. До 1 млрд доларів очікується залучити від міжнародних фінансових організацій.

«Я хочу, щоб українці їздили нормальними, відремонтованими, реконструйованими або побудованими дорогам, – зауважив Володимир Гройсман. – Ми маємо сформувати стратегію розвитку українських доріг. Ми маємо перестати будувати дороги, які ведуть нікуди, ми маємо будувати дороги, які потрібні українським громадянам, українській економіці і будуть підкреслювати наші транзитні логістичні можливості».

Енергоефективність. Уряд пропонує залучити 800 млн коштів бюджету і близько 100 млн євро від міжнародних донорів для створення Фонду енергоефективності. «Фактично, ми можемо розраховувати на 3,5 – 4 млрд грн, які будуть залучені на Фонд енергоефективності», який стане відкритим інструментом використання ресурсів, спрямованих на енергоефективність, зауважив Прем’єр-міністр.

Він наголосив, що Уряд має амбітні цілі відновити власний видобуток українського газу.

«Ми будемо збільшувати власний видобуток газу, і зможемо вийти за 4-5 років на повну енергонезалежність нашої країни. Це значно підвищить нашу енергетичну безпеку і нашу конкурентність на зовнішніх ринках. Ми не будемо за валюту закуповувати за кордоном газ для того, щоби споживати його в Україні», – підкреслив Голова Уряду.

Підтримка АПК. Уряд передбачив 5,5 млрд грн на підтримку сільгосптоваровиробників, наприклад, на модернізацію, придбання малої механізації, українських тракторів, причіпного обладнання задля підвищення продуктивності їхньої праці та конкурентоздатності, повідомив Прем’єр-міністр.

«Маємо підтримати маленькі, невеликі, середні фермерські господарства, які зможуть виробляти більше продукції, робити її переробку, освоювати нові технології, – зауважив він. – Великі холдинги потурбуються про себе самі».

Децентралізація. Володимир Гройсман зауважив, що до 2014 року завжди центральна влада все робила для того, щоб концентрувати ресурси в своїх руках. «Жадібність цю владу і задушила – що демократичну, а потім ту, що узурпувала все в країні. Наша позиція є наступна – і за великим рахунком, це те, заради чого я прийшов у центральну владу, – зробити  децентралізацію таким чином, щоби кожна українська громада отримала достатньо фінансових ресурсів, достатньо можливостей і несла повну відповідальність за те, що відбувається на місцях», – підкреслив Голова Уряду.

Зараз потрібно підкріплювати і підвищувати відповідальність місцевих органів влади, зокрема у сфері енергоефективності. Так, Уряд вважає за потрібне передати відповідальність щодо утримання житлово-комунальних послуг, що розповсюджуються на заклади освіти і охорони здоров'я. 15 млрд грн передбачається у бюджеті «для тих громад, яким це буде робити важко».

«Ми підтримаємо, і тут не буде жодних проблем. Але ми хочемо, щоб ця відповідальність переросла в енергоефективність», – зауважив Прем’єр-міністр.

До 9 млрд грн збільшується розмір державної підтримки у рамках Державного фонду регіонального розвитку. З них 1 млрд грн. буде спрямований на підтримку об’єднаних територіальних громад і 8 млрд грн - на соціально-економічний розвиток територій.

«Три важливих інструментів, які ми направимо реально як інвестицію в розвиток місцевої економіки», – зазначив Володимир Гройсман.

Реформування вугільної галузі. Передбачено 1,8 млрд грн на два напрямки видатків, а не один, як раніше: реструктуризацію шахт і підтримку шахтарів.

«Ми з одного боку будемо робити реструктуризацію, з іншого підтримувати галузь. Але врешті-решт вийдемо на те, що ця галузь буде модернізована, і ми зможемо отримати можливості конкурентності на ринку вугілля», – зазначив Голова Уряду.

Освіта. Уряд підвищує фінансування освіти на 21,1 млрд.

Також передбачено збільшення заробітної плати педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів у середньому більше ніж на 1400 грн.

Загальний обсяг видатків на стипендії збільшено на 576 млн грн: у 2017 році передбачено 5,816 млрдгрн порівняно з 5,24 млрд грн у 2016 році.

Охорона здоров'я. Уряд планує збільшення фінансування на 8,2 млрд грн порівняно з показниками 2016 року.

Прем’єр-міністр окремо наголосив, що держава має забезпечити постачання ліків. У цьому контексті Уряд пропонує спрямувати 5,9 млрд грн на централізовану закупівлю медикаментів через міжнародні організації і претендувати на кошти Глобального фонду, які дозволять «принаймні наблизитися майже впритул до 100%-виконання програм закупівлі ліків для українців». «Цього ніколи не було з моменту незалежності нашої країни. І ми вважаємо, що ми це зробимо», - наголосив Володимир Гройсман.

Крім того, передбачено зростання у середньому на 20% заробітної плати працівників сфери охорони здоров'я.

Культура. У проекті бюджету Уряд передбачив збільшення видатків на 1 млрд грн.

500 млн грн пропонується спрямувати на розвиток кіноіндустрії  в Україні.

«Не має бути на узбіччі українська культура. Ми маємо забезпечити прорив у культурному середовищі і підтримки культури», – зауважив він.

Окремо буде забезпечено видатки, пов'язані із підготовкою та проведенням пісенного конкурсу «Євробачення».

«Ми зробимо все, щоб наступного року наша унікальна можливість презентувати країну у такий нелегкий для нас час пройшла на високому організаційному рівні», – запевнив Володимир Гройсман.

Також передбачені кошти на ремонтно-реставраційні роботи у Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр», на облаштування Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні Музею Революції гідності, а також будівництво другої черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору».

Голова Уряду також закликав українців доглядати за об’єктами культурної спадщини: «це наш обов’язок перед невинно вбитими людьми».

Гідне представлення України за кордоном. Уряд передбачає у 2017 році збільшення фінансування української дипломатичної служби  на 1 млрд грн.

«У нас є не лише фронт внутрішньої боротьби із російським агресором. Українська дипломатія має відчути державну підтримку. Ми маємо виводити свою дипломатичну службу на зовсім інший рівень [забезпечення], тому що саме там передова, де відстоюються інтереси України в глобальному світі", – наголосив Прем’єр-міністр.

Засідання профкому

16.09.16 р. відбудеться засідання профкому. 

Явка обов'язкова!

Розглянуться питання:

• Про надання Новорічних подарунків дітям працівників Веселівської ЗШ І-ІІІ ступенів.

ЗНО-2017 розпочнеться 23 травня

Як уже повідомлялося, зовнішнє незалежне оцінювання випускників шкіл та осіб, які вступатимуть до ВНЗ у 2017 році розпочнеться 23 травня та триватиме до 16 червня. Відповідні дати визначені наказом МОН, яким затверджений календарний план підготовки та проведення ЗНО в 2017 році.

Зокрема, основна сесія зовнішнього оцінювання розпочнеться проведенням тесту з української мови і літератури.

25 травня відбудуться тестування з німецької, французької та іспанської мов, 29 з англійської мови.

Зовнішнє оцінювання з математики і історії України буде проведено 31 травня та 2 червня відповідно.

Тест з російської мови абітурієнти складатимуть 6 червня, з біології 8 червня, з географії 12 червня, фізики - 14 червня.

Завершуватиме програму основної сесії ЗНО тест з хімії, що буде проведений 16 червня.

Реєстрація осіб для участі у зовнішньому незалежному оцінюванні розпочнеться 6 лютого і триватиме до 17 березня.

Додаткова сесія ЗНО буде проведена з 3 до 12 липня за окремим графіком.

Як відомо, кожен зареєстрований учасник зовнішнього незалежного оцінювання в 2017 році матиме право скласти тести не більш ніж із чотирьох навчальних предметів.

Результати зовнішнього незалежного оцінювання з трьох предметів (українська мова і література (українська мова), математика або історія України (період ХХ – початок ХХІ століття), а також один навчальний предмет за вибором випускника) зараховуються як результати державної підсумкової атестації за освітній рівень повної загальної середньої освіти для випускників старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів 2017 року.

За матеріалами МОН

Проведення обов’язкових психіатричних медичних оглядів працівниками навчальних закладів

На виконання ст. 9 Закону України «Про психіатричну допомогу» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 27.09.2000 № 1465 «Про затвердження Порядку проведення обов’язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів і Переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих».

Згідно з пунктом 2 Порядку обов’язковий попередній психіатричний огляд проводиться перед початком діяльності (влаштування на роботу), а обов’язковий періодичний - у процесі діяльності.

Періодичність проведення психіатричних оглядів визначається затвердженим постановою Переліком медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих.

Пунктом 12 зазначеного Переліку передбачено проходження психіатричних медичних оглядів працівниками навчальних закладів всіх типів та форм власності, працівниками дитячих оздоровчих закладів, працівниками будинків дитини, дитячих будинків один раз на п’ять років.

Пунктом 2 приміток до зазначеного Переліку встановлено, що обов'язкові попередні та періодичні психіатричні огляди працівників, зазначених зокрема у пункті 12 цього переліку, проводяться за списками виробництв, робіт, професій і посад, що затверджуються відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади за погодженням з уповноваженими представниками всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців.

 Допоки списків виробництв, робіт, професій і посад в галузі освіти, що мають погоджуватися з ЦК Профспілки працівників освіти і науки України, Міністерством освіти і науки України не затверджено.

Відповідно до пункту 10 «Методичних рекомендацій щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника вищого навчального закладу», затверджених постановою Кабінету Міністрів України 5 грудня 2014 року № 726 «Деякі питання реалізації статті 42 Закону України «Про вищу освіту», претенденти для участі у конкурсі на заміщення посади керівника вищого навчального закладу, окрім інших документів, подають і довідку про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду, яка видається відповідно до Порядку проведення обов’язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2000 р. № 1465.

Відділ соціальних питань і охорони праці

Оплата заміни тимчасово відсутніх учителів

Відповідно до абзацу дванадцятого пункту 64 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої Міністерством освіти України від 15.04.1993 № 102, за години педагогічної роботи, виконаної понад встановлену норму, провадиться додаткова оплата відповідно до отримуваної ставки заробітної плати в одинарному розмірі.

При заміщенні тимчасово відсутніх у зв’язку з хворобою або з інших причин педпрацівників, яке тривало не більше двох місяців, відповідно до п.73 Інструкції провадиться погодинна оплата праці. Якщо ж заміщення тривало понад два місяці, то оплата праці педагогів провадиться з першого дня заміщення за всі години фактичного навчального навантаження в порядку, передбаченому п.68 цієї Інструкції, тобто за тарифікацією у повному обсязі.

Про механізм заміни та оплати праці вчителів за години заміщення тимчасово відсутніх вчителів виписано в спільному листі Міністерства освіти і науки України від 28.11.08 1/9-770 та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України від 27.11.08 № 02-5/465, згідно з яким керівники навчальних закладів, як правило, повинні організувати заміщення тимчасово відсутніх учителів учителями тієї ж спеціальності, забезпечивши оплату праці відповідно до п.73 ( погодинно), чи п.68 (за тарифікацією) Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти залежно від термінів заміни.

В окремих виняткових випадках, коли таку заміну забезпечити неможливо, заміщення здійснюється наступним чином. Учителі з інших дисциплін, заміняючи тимчасово відсутніх колег, виконують програму з свого предмету дещо наперед, щоб згодом передати відповідні години учителю, який нині відсутній, для виконання відсутнім пропущеної програми.

У такому випадку учителю, який забезпечує заміну тимчасово відсутнього колеги, додаткова оплата не провадиться, оскільки загальний обсяг педагогічного навантаження не збільшився, а дещо розподілився в часі. Йому виплачується заробітна плата відповідно до тарифікації протягом всього часу, як за період тимчасового заміщення, так і за дні відсутності уроків, коли раніше відсутній учитель проводив свої уроки з пропущеного предмету.

Учителю, який був раніше відсутнім, після виходу на роботу виплачується заробітна плата відповідно до тарифікації, а також здійснюється додаткова оплата за проведені додатково уроки на умовах погодинної оплати праці відповідно до пункту 73 Інструкції.

Стосовно застосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» слід зазначити, що пунктом 1 зазначеної постанови затверджено відповідні Заходи щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, а також утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.

Пунктом 12 Заходів передбачено тимчасове припинення встановлення доплат за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників (крім лікарів, фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою і професіоналів з вищою немедичною освітою та наукових працівників, що допущенні до медичної діяльності, молодших медичних сестер, соціальних робітників, вихователів, помічників вихователів, учителів, майстрів виробничого навчання, викладачів професійно-технічних та вищих навчальних закладів, а також працівників вищих навчальних закладів, переміщених з району проведення антитерористичної операції).

Тобто пункт 12 Заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів: по-перше - поширюється лише на навчальні заклади та установи освіти, які утворені Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими органами державної влади та не має прямої дії стосовно комунальних навчальних закладів; по друге - не поширюється на вихователів, помічників вихователів, учителів, майстрів виробничого навчання, викладачів професійно-технічних та вищих навчальних закладів незалежно від їх форми власності.

Підпунктом 1 пункту 13 постанови № 65 рекомендовано органам місцевого самоврядування затвердити протягом місяця заходи щодо економного та раціонального використання бюджетних коштів з урахуванням затверджених цією постановою заходів.

При затвердженні органами місцевого самоврядування заходів для економного та раціонального використання бюджетних коштів, установами та закладами комунальної власності, що утворені відповідними органами місцевого самоврядування, відповідні органи освіти та профспілкові органи усіх рівнів Профспілки працівників освіти і науки України мали вжити всіх належних заходів для недопущення порушення трудових прав працівників навчальних закладів та установ освіти.

Відтак години заміщення, проведені вчителем за відсутніх колег як за основним місцем роботи, так і на роботі за сумісництвом, мають оплачуватися з погодинного розрахунку, виходячи зі ставки заробітної плати вчителя, який замінює тимчасово відсутнього колегу. Якщо ж заміщення тривало понад два місяці, то оплата праці педагогів провадиться з першого дня заміщення за всі години фактичного навчального навантаження за тарифікацією у повному обсязі.

Управління соціально-економічного захисту

Підвезення учнів та педагогічних працівників до місця роботи і додому

Згідно з статтею 14 Закону України «Про освіту» та статті 21 Закону України «Про загальну середню освіту» місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів.

Статтею 32 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить забезпечення пільгового проїзду учнів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, за рахунок видатків відповідних місцевих бюджетів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 31 затверджено Державну цільову соціальну програму «Шкільний автобус». Цією програмою передбачено, що її фінансування здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Обсяг фінансування Програми уточнюється щороку під час складання проектів державного та місцевих бюджетів на відповідний рік у межах видатків, передбачених головним розпорядникам бюджетних коштів, відповідальним за виконання завдань і заходів Програми.

Відповідно до Державного бюджету України на 2015 рік на придбання шкільних автобусів для перевезення дітей, що проживають у сільській місцевості, адміністративно-територіальними одиницям було передбачено 42,0 млн. грн. Державним бюджетом на 2016 рік видатки на зазначені цілі для відповідних адміністративно-територіальних одиниць не передбачено.

За даними статистики на початок 2015-2016 навчального року, програмою «Шкільний автобус» організовано підвезення 233 950 дітей міських поселень та сільської місцевості, які проживають на відстані більше 3 км від закладу і потребують підвезення до школи, із загальної їхньої кількості 305 783 особи.

Під час організованого підвезення учнів шкільним автобусом для супроводу дітей у штатних розписах шкіл  відповідно до Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 №1205, додатково вводиться 0,5 посади вихователя на один автобус незалежно від кількості шкіл, що обслуговує автобус.

Штатними нормативами також передбачено, що штатний розпис школи розробляється в межах затвердженого центральними та місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування фонду заробітної плати, дотримуючись найменування посад, передбачених цими Типовими штатними нормативами.

Пунктом 4 зазначеного наказу встановлено, що цей наказ набирає чинності з 01.09.2012. Пунктом 3 цього наказу керівникам закладів доручено привести штатні розписи загальноосвітніх навчальних закладів у відповідність до цього наказу.

Оплата праці вихователів загальноосвітніх навчальних закладів провадиться відповідно до додатку 6 наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ». Приміткою до цього додатку встановлено, що тарифні розряди вихователів поширюються на всі типи навчальних закладів, крім зазначених у додатку 9, яким передбачена посада вихователя для дошкільних навчальних закладів.

Згідно з Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, посада вихователя віднесена до посад педагогічних працівників.

Відповідно до  розділу ІІІ Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 № 346, тривалість щорічної основної відпустки вихователя загальноосвітнього навчального закладу становить 56 календарних днів.

Оплата праці вихователів здійснюється за рахунок освітньої субвенції, яка відповідно до статті 1032 Бюджетного кодексу України спрямовується на оплату поточних видатків загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема й заробітної плати працівників, а водіїв шкільних автобусів - як за рахунок освітньої субвенції,  так і за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Управління соціально-економічного захисту

Основні показники рівня життя населення України

Міністерство соціальної політики України на виконання Генеральної угоди інформує СПО об’єднань профспілок щодо рівня життя населення у січні-червні 2016 року.

У матеріалі, зокрема, міститься наступна інформація:

•          основні показники рівня життя населення;

•          доходи та витрати населення;

•          заробітна плата;

•          пенсійне забезпечення;

•          індекси споживчих цін;

•          показники бідності.

Так, Мінсоцполітики зазначає, що питома вага заробітної плати в структурі доходів населення за I квартал 2016 року становила 45,9%, а соціальні допомоги та інші трансферти – 40,7%. Наразі за 2015 рік доля заробітної плати становила – 39%, соціальні допомоги та інші одержані поточні трансферти – 37,8%.

Показники бідності за багатовимірною оцінкою за 2015 рік характеризується такими даними:

•         рівень бідності за відносним критерієм (75 відсотків медіанних сукупних витрат населення) знизився на 0,5 в.п. і склав 22,9 % (2014 рік – 23,4 %);

•         рівень бідності за відносним критерієм крайньої бідності становив 9,9 % (2014 рік-9,8%);

•         рівень бідності за абсолютним критерієм (доходи нижче прожиткового мінімуму) знизився на 2,2 в.п. і склав 6,4 % (2014 рік – 8,6 % );

•         рівень бідності за вартістю добового споживання на рівні 5 доларів США склав 2,2% (2014 рік – 1,0%);

•         рівень бідності серед працюючих за відносним критерієм знизився на 0,1 в.п. і становив 18,3 % (2014 рік – 18,4 %);

•         рівень бідності серед дітей до 18 років за відносним критерієм знизився на 1,9 в.п. і склав 29,2 % (2014 рік – 31,1 %).